Видання Міністерства
оборони України.

Видається
з 8 червня 1992 р.

27 березня 2013 р.
      
Українські вертолітники в Ліберії нарощують інтенсивність навчально-тренувальних польотів вдень та вночі      У південноафриканському місті Дурбан стартував саміт БРІКС      Міністр закордонних справ України зустрівся з головою Парламентської асамблеї Ради Європи      Відбулося друге засідання Оргкомітету зі створення Алеї Воїнської Слави      Євросоюз, США і Японія закликали Україну відмовитися від спецмита на авто      Кіпр охопили вуличні протести      Київ знову стоїть у багатокілометрових заторах      Главою охорони Обами вперше в історії стала жінка      Понтифік Франциск не хоче переїжджати в Апостольський палац      
№ 141, 06.12.2012 р.

Віце-адмірал Володимир БЕЗКОРОВАЙНИЙ: “МОРСЬКА ДЕРЖАВА ПОЧИНАЄТЬСЯ З МЕНТАЛІТЕТУ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА”

   У штабі командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України відбулася науково-практична конференція за темою “Презентація основних положень Концепції розвитку ВМС ЗС України на період до 2025 року”. У заході взяв участь радник міністра оборони віце-адмірал Володимир Безкоровайний. Після закінчення конференції Володимир Безкоровайний завітав до редакції газети “Флот України”, де поспілкувався з флотськими журналістами.
   — Володимире Герасимовичу, у чому ж полягає суть Концепції розвитку ВМС ЗС України?
   — Сьогодні нам перш за все потрібно визначитися, яким чином будувати військово-морську оборону. Наразі ми маємо три оперативних багатовидових утворення. Це Південне, Західне оперативно-стратегічні командування та Військово-Морські Сили України.
   Чому ВМС ЗС України? Нарешті всі зрозуміли, що флот — це не лише кораблі, це ще й авіація та піхота. За цими показниками флот сьогодні представляють як багатовидове об’єднання. Що ж за цим стоїть? Розширення функцій під багатовидову структуру. Раніше суть такої структури полягала в тому, що протичовнова авіація повинна була боротися з підводними човнами в морі, морську піхоту мали грузити на кораблі й вивозити в море. Тепер у нас є ще й берегові війська, сили спеціальних операцій і т. ін. Тобто в нас є повністю укомплектований третій компонент берегових військ. Виникає ситуація, коли флот під час відповідного укомплектування цих трьох компонентів (четвертий компонент — сили забезпечення — він завжди присутній), під час їхнього відповідного розвитку стає відповідальним за оборону Криму, як берегову, так і авіаційну, протиповітряну та ін. Це, у свою чергу, серйозна відповідальність та обов’язок для штабу ВМС, який у цьому випадку має бути переформатованим. Сьогодні штаб ВМС повинен мати у своєму складі штаб ВМФ, штаб Сухопутних військ, штаб авіації, ППО та тилу.
   Концепція, як ви зрозуміли, полягає в тому, що все це треба створити.

   — Як Ви оцінюєте нинішню безпеку української держави? Наскільки серйозними є загрози її суверенітету і незалежності?
   — На сьогодні перш за все виникає питання: що ж таке загроза для України? Звісно, нам поки що ззовні ніхто не загрожує, але не забуваймо, що війни XXI століття — це застосування сучасних видів озброєння, виникнення нових понять, таких як “безконтактна війна”, які принципово змінюють підходи до збройного конфлікту в даний час. Ще одним явищем нової війни стала озброєна опозиція. Під час другої війни в Іраку вона вдарила в тил американцям. До цих же понять відносять і те, що перестало бути сьогодні ціллю війни — захоплення чужих територій. Як приклад можна пригадати першу іракську та югославську війни.
   Щоб без помилок визначити можливі загрози, потрібно звернути увагу на геополітичну і регіональну складову сьогодення України .
   Пам’ятаєте, англійці кажуть: “У нас був флот і багато чого не відбулося”.
   Отже, флот має відповідати рівню можливої загрози. Слабкість даного моменту полягає в тому, що у нас немає інструментів глибокого теоретичного опрацювання концепцій, які нам пропонуються.
   За радянських часів в нас був 41 військовий науково-дослідний інститут. У кожному з них розглядалися досить конкретні питання тактики, політики… Сьогодні цього інструменту немає. Тому пошук істини відбувається методом мозкової атаки.
   Я запропонував створити групу аналітичного моделювання, яка мала б створювати певні моделі он-лайн ігор. Це дозволило б нам будувати моделі процесів, що описують, як ці процеси проходили б насправді.
   Така практика вже давно застосовується американцями. Перш ніж відправити корабель у море, вони всі його завдання проектують на комп’ютері з метою аналізу й оцінки функціонування.

   — Яка Ваша думка щодо проблеми перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму?
   — Сьогодні навіть кожна домогосподарка знає, які загрози несе присутність Чорноморського флоту в Україні. Звичайно, він виконує завдання захисту своїх територій. Проте, не варто забувати, що це все може виявитися значно складніше, адже у випадку, коли Росія потягне на себе важку загрозу, виникне маса проблем, бо ми — держава позаблокова і не орієнтуємося в тих загрозах, що виникатимуть для Росії, яка є ядерною державою. Воєнною доктриною дуже конкретно й точно визначено, що Росія — ядерна держава, яка готова застосувати зброю в певних випадках.
   Загалом, усі питання з Росією, що виходять за формат концепції розвитку національних ВМС, є дипломатичними питаннями. Це питання наших дипломатів, а не військових.
   — На даному етапі розвитку ЗС України чи не було б доречніше робити акцент на розвитку ППО та берегових ракетних військ?
   — У сучасній війні, як правило, варто очікувати повітряну операцію. Щоб її уникнути, треба правильно оцінити супротивника: що за озброєння в його розпорядженні, з якої дистанції наноситиме удари, на яку глибину йому цікаво захопити Україну. А для цього необхідна аналітична робота.
   Що ж стосується берегових ракетних військ, то раціональною така робота буде, коли ми матимемо ракети, якими зможемо вразити позиції противника. Тобто, у нас складатиметься проти агресора своя операція.
   У випадку коли ми матимемо ракети з дальністю 120 — 150 км, а противник наноситиме удари з відстані 500 км, про контратаку не може бути й мови. Але загрози бувають різні, тому для оборони своєї держави, я вважаю, що як мінімум дві бригади ракетних військ у мобільному варіанті ми зобов’язані мати.
   Загалом, розглядати ППО в рамках ВМС неможливо. У нас є ППО держави, що передбачає створення єдиної системи забезпечення повного оповіщення й управління силами ППО. Тобто ППО без єдиного інформаційного простору сьогодні неактуальна. Вона не вирішить проблеми в тому обсязі, в якому вони можуть виникнути. Зверніть увагу, сьогодні засоби повітряного удару вирвалися вперед, а засоби протиповітряної оборони — відстають.
   Загроза зникає у випадку контрзагрози. Згадаймо, як ми перемогли в “холодній війні”. Ми довели світовій спільноті, що здатні нанести удар у відповідь.
   Як приклад можна пригадати події 1983 року. У нас з’явилася інформація про те, що в американців є план нанесення удару по греблі Кольської гідроелектростанції, тобто ГЕС стала реальною ціллю ядерного удару. Ми негайно все прорахували і виявили, що під час нанесення удару по греблі підійметься вал у п’ять метрів, і Північний флот просто викине на берег.
   Коли детально вивчили це питання, зрозуміли, що вирішенням мала б стати адекватна котрзагроза. Знайшли ми варіант такої контрзагрози у трьох великих озерах, завдяки яким Канада стала морською державою, а Торонто — міжнародним портом. Між цими озерами були дві великі греблі.
   У мене ж була дивізія з боєголовками потужністю одна мегатонна. Це така потужна зброя, що не зрозуміло, по яких цілях застосовувати.
   Ми розробили свій план нанесення удару по греблях, у результаті чого 170 млрд. кубів води вилилось би на США. А це могло б знести все східне узбережжя. Влаштували витік інформації, який не змусив довго чекати на результат. Американці відмовилися від плану нанесення удару по Кольській ГЕС.
   Це змусило керівництво сісти за стіл переговорів, ядерна зброя перетворилася на зброю стримування, вона змінила свій стратегічний формат. На сьогодні перспектива високоточної зброї рухається в тому ж напрямку.
   — Володимире Герасимовичу, на Ваш погляд, якими мають бути Військово-Морські Сили Збройних Сил України?
   — Морська держава починається з менталітету кожного громадянина. Коли ви приїдете до Лондона і поспілкуєтеся з англійцем, то зрозумієте, що він знає морську політику краще, ніж свою біографію, він за суттю — моряк.
    Щоб народ пишався флотом, треба його будувати, відповідно фінансувати його будівництво! Іншого шляху не існує.
   — Дякуємо за бесіду!
Записала Наталія ЗАДВЕРНЯК, “Флот України”


Версія для друку

Для додавання коментарів, будь ласка, авторизуйтесь.

Логін:
Пароль:
Якщо Ви ще не зареєстровані, пройдіть миттєву реєстрацію

Архів