Видання Міністерства
оборони України.

Видається
з 8 червня 1992 р.

17 жовтня 2013 р.
      
Україна завершує підготовку до Вільнюського саміту «Східного партнерства» - Президент України Віктор Янукович      Внаслідок аварії пасажирського літака ATR 72 в Лаосі загинули всі пасажири і екіпаж      На Закарпатті відбулися спільні навчання підрозділів ЗС України та ДСНС України      Українські військові моряки в рамках операції “Океанський щит” в Аденській затоці врятували в морі капітана судна під прапором Республіки Панама      МЗС попереджає українців про пташиний грип у Китаї      США мають намір озброїти ОАЕ і Саудівську Аравію на $10,8 млрд      В Італії у місті Альбано через сутички з протестувальниками, невдалося захоронити екс-нациста Еріха Прібке      
№ 54, 10.08.2013 р.

“Зайняти рубіж для оборони!”

   Всі ми неодноразово бачили, як чітко і впевнено діють підрозділи різних родів і видів військ на навчаннях, як влучно стріляють артилеристи, танкісти, як у бій ідуть піхотинці, десантники, морські піхотинці, як долають заражену місцевість у протигазах і захисних костюмах та багато іншого.
   І мало хто з людей, особливо цивільних, замислюються над тим, скільки сил потрібно докласти, щоб навчити солдата чи матроса азам військової справи і скільки їм самим доводиться до цього докласти зусиль.

   На Ангарському полігоні, що неподалік Перевального, пройшли навчання першої механізованої роти механізованого батальйону 36-ї окремої бригади берегової оборони. Вони складалися з декількох етапів злагодження відділень і взводів рот, які завершилися контрольним комплексним заняттям з тактичної підготовки та практичним виконанням бойових стрільб відділень.
   На першому етапі рота відпрацювала питання бойової готовності, виконання в парку заходів з приведення техніки у бойову готовність, здійснення маршу в район призначення та розташування на місцевості. Згодом було розгорнуто навчальні місця, на яких особовий склад кожного відділення вдосконалював знання та складав заліки з основних напрямків підготовки відділення, а саме — інженерної (подолання інженерно-вибухових загороджень), тактичної підготовки (переміщення на полі бою комбінованим способом), радіаційно-хімічної і біологічної підготовки (виконання нормативів по вдяганню особистих засобів захисту, робота з приборами радіаційно-хімічної розвідки), медична підготовка, де вивчали надання першої медичної допомоги. Також відпрацьовувалися нормативи на навчальному місці підготовки зв’язку з роботою на штатних радіостанціях під час ведення бойових дій.

   На основному навчальному місці  виконували вправи з бойових стрільб, де відділення діяло в комплексі під керівництвом командира відділення. Командир відділення подавав команди, за якими його підлеглі залягали, перебігали, розпочинали чи закінчували стрільбу, і таке інше. Гостроти відчуттів додавало те, що подекуди лунали вибухи, а поряд з ними інші військовослужбовці вели стрільбу з автоматів.
   За словами командира батальйону підполковника Владислава Тряпіцина, під час проведення стрільб було використано засоби імітації, що наближають особовий склад до ведення реального оборонного бою. Це і підриви імітаційних засобів, і ведення стрільби.
   — Слід відмітити непогану роботу військовослужбовців служби за контрактом, особливо  стараються ті, хто вже закінчує перший контракт чи перейшли на другий. Зрозуміло, що трохи “кульгають” новачки, що прийшли на контракт без проходження військової служби, і деякі питання їм доводиться вивчати з нуля. — розповідає командир батальйону. — В разі позитивного виконання відділеннями всіх завдань вони отримають допуск до наступного етапу підготовки у складі взводів. Якщо ж результат буде незадовільним, то їм буде збільшено термін проходження етапу злагодження, і вони все відпрацюють по-новому, після чого складуть заліки.
   Під час занять з радіаційно-хімічного та біологічного захисту відбувалося не лише виконання нормативів з одягання захисних комплектів. Подавалися ввідні команди для особового складу відділення, зокрема “Ворог — попереду, 100 метрів. Зайняти рубіж для оборони — 10 метрів попереду, вперед!”. Відділення в засобах захисту пересувається по-пластунськи, займає оборонний рубіж, веде вогонь по супротивнику. Коли на вулиці 30 градусів тепла, хлопці, які хоча б 15 хвилин побігали у такому спорядженні та ще й з автоматом, добре знають, що означає “вдихнути на повні груди”, знявши протигаз, розуміють, що інколи для щастя потрібно зовсім не багато.
   Також на заняттях РХБЗ вдосконалювали навички володіння такими приладами, як ДП-5в (дозиметричний прилад) та ВПХР (військовий прилад хімічної розвідки).
   Командир відділення — командир бойової машини БМП-2 молодший сержант Олександр Дурнєв після того, як відслужив строкову, повернувся додому. Хлопець зізнається, що служити дуже подобалося, але грошове забезпечення контрактника явно не відповідало тим навантаженням, що були. Саме тому вирішив спробувати цивільного життя. Але дуже скоро почав сумувати за військовим порядком, дружним колективом, тому вирушив до військкомату.

   — Я на контракті вісім місяців і переконаний, що зробив правильний вибір. Важливо, що в декілька разів підвищено грошове утримання, є гуртожитки покращеного типу, а інтенсивність бойової підготовки достатня для того, щоб стати справжнім професіоналом. Найбільше мені подобається колектив, солдатська дружба, а командири завжди входять у становище. Якщо є сімейні проблеми, то все вирішується, немає такого, що отримуєш відповідь “ні”, — розповідає контрактник.
   — Відділення було на позиціях, аж поки не пролунала команда від командира роти розгорнутися в ланцюг, зайняти вогневий рубіж. Ми долали місцевість, займали вогневі позиції в окопах, стріляли по мішенях, що рухалися, вели вогонь з бойової машини, кидали гранати. Море вогню, вибухи, земля в обличчя — все важко, але дуже цікаво. А те, що над головами стріляють, поряд розриваються вибухові пакети, лише додає емоцій та адреналіну. Словами всього не розповісти, хто хоче, хай прийде до війська і спробує, — додав Олександр Дурнєв.
   Навчали особовий склад виживати у польових умовах, адже для виконання бойового завдання не повинно існувати такого поняття, як погана погода. Саме тому кожен має знати, як вижити в горах, не намокнути під дощем, як приготували та обеззаразити їжу, використовуючи те, що є під рукою, поставити намет, розвести багаття, коли немає сірників. Все ніби й елементарне, але для багатьох є новиною.
Леонід МАТЮХІН, “Флот України”


Версія для друку

Для додавання коментарів, будь ласка, авторизуйтесь.

Логін:
Пароль:
Якщо Ви ще не зареєстровані, пройдіть миттєву реєстрацію

Архів